Інвестиційна монета (тезавраційна, вагова монета) — монета з дорогоцінного металу, що емітується центральними банками і призначена здебільшого для інвестування та створення особистого фонду заощаджень (тезаврації) населенням.

На сучасних інвестиційних монетах, як правило, вказується їх маса або маса хімічно чистого дорогоцінного металу, що міститься в них (зазвичай в унціях). Як правило (але не завжди) на ваговій монеті вказано номінальну вартість, але реально монета коштує дорожче. Випускаються срібні, золоті, платинові та паладієві інвестиційні монети. Першою інвестиційною монетою зазвичай вважається південноафриканський крюгерранд, випущений 1967 року. До інвестиційних монет також можна віднести різноманітні пам’ятні, колекційні та ювілейні монети, що емітуються в різних країнах в останні роки.

Інвестиційні монети для українського ринку – не новина. Українські банки вже давно пропонують інвесторам нові монети виробництва Польщі, Канади, Австралії, Білорусі та навіть островів Кука та Республіки Камерун. Проте з 1 січня 2012 року купівля таких монет оподатковується ПДВ, який при зворотному відкупі монет банком не відшкодовується, а тому їхнє придбання з метою інвестування стає не надто вигідним.

І ось, у грудні-2011 Національний Банк  випустив власні інвестиційні монети, які не оподатковуються на додану вартість. Першими, і поки що єдиними, були випущені монети «Архістратиг Михайло» номіналом одна гривня (одна унція срібла), п’ять гривень (чверть унції золота) та 20 гривень (унція золота). Втім, номінал для інвестиційних монет не має жодного значення, адже вартість монети визначається ціною металу, з якого вона виготовлена.

Неправильно було б плутати інвестиційні монети з пам’ятними та ювілейними монетами. На відміну від них, інвестиційні монети не обмежені у тиражі та не мають високої колекційної чи художньої цінності. Тому, якщо вам цікаві монети, які дорожчатимуть згодом завдяки своїй унікальності та художній цінності – зверніть увагу на пам’ятні чи ювілейні монети. Інвестиційні монети за своєю суттю ближчі до зливків дорогоцінних металів. А тому  одне з перших питань, що закономірно виникають у недосвідченого інвестора, який стикається з інвестиційними монетами: чим вони відрізняються від звичайних золотих чи срібних злитків?

Очевидно, що витрати на виготовлення монети будуть вищими, ніж у звичайного зливка. А тому і вартість монет перевищуватиме вартість злитків аналогічної ваги. Втім, експерти зазначають, що для невеликої ваги злитків та монет ця різниця є малозначною. З іншого боку – вибір монет набагато менший. Такі інвестиції не підійдуть тим, хто має намір придбати півкілограма чи кілограм золота, адже таких монет просто не існує, а купувати кілька монет меншої ваги економічно недоцільно.

Але інвестиційні монети відрізняються від злитків не лише своєю естетичною привабливістю. Головна перевага монет в іншому: на відміну від злитків, які викуповують далеко не всі установи, що працюють із банківськими металами, монети зобов’язується викуповувати у населення сам Національний Банк у всіх своїх регіональних підрозділах. А це означає, що за бажання власник монети завжди зможе її продати за актуальним курсом Нацбанку. Щоправда, наскільки вигідними будуть умови відкупу, судити поки що рано, оскільки процедура та правила його поки що остаточно не врегульовані.

В іншому ж на інвестора в монети очікують ті ж ризики, що й покупця золотих злитків: у результаті коливань ціни золота вартість вкладення може зменшитися. Однак цей ризик актуальний, скоріше, за невеликих (до року) термінів вкладення. Крім того, монету, як і злиток, необхідно десь зберігати, а значить, нести витрати на оренду сейфа в банку — або ризикувати втратити монети в результаті пограбування.

За матеріалами prostobank.ua